Лісочок сосновий неначе чудо,
Він мене знову до зорі будить.
Гіллям вітає, про щось шепоче,
Розповідає мені охоче.
Про люту зиму, весну ласкаву,
Про літню зливу, осінь на славу.
Тихий куточок, ручку маленьку,
Старий місточок, землю рідненьку.
Повітрям свіжим мене напуває,
Ласкаво, ніжно плече зачіпає.
Неначе царство чародія,
Немов лекарство на мене діє.
Я сповідаюсь немов у церкві
І присягаюсь на зорі смерклі.
Тебе любити, тебе кохати,
Тобою жити і прославляти.
Автор записи:
krivulina.yulya26.4.2020
Загрузка...
