Нас тягнуть на захід, нас тягнуть на схід.
Хтось жде від чужинців підмоги.
Моя Україно, ти — смачний пиріг,
Тож тягнуть за голову й ноги.
Раздерти готові тебе залюбки,
Продати, проїсти, пропити…
Для того навчаємо ми малюків
Як матір країну любити.
Її роздягли, розп’яли голяка,
Що соромно навіть дивитсь…
І кисень прикрили. Худуща яка…
Я буду за тебе молитись.
Молитись і вдень, і вночі буду я.
Молитись, стоять на колінах,
Щоб тільки покращилась доля твоя,
Сердечна моя Україно.
© Автор: Валентина Дуйловська