Осінній роман

Цей жовтий цвіт,
гаряче, блякле листя
Небесна синь, червонії вітри,
коханим людям сивії тумани,
шепочуть про вишневії сади.
Вона, дівчина, погляд журавлиний,
і він, хлопчак, руки кам’яна міць.
Любов та чиста, серця два з’єднала,
і заблищала в світлі блискавиць.
Цей тихий день,
слабенький сивий холод.
Коралі хмарні, сонця оксамит,
то дощ зіллє, то райдуга розквітне,
прекрасний час, щоб осінню любить.

Плохо 😡Не очень 😒Неплохо 🙂Хорошо 😎Отлично! 😍
Загрузка...
guest
0 комментариев
Inline Feedbacks
View all comments
Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
*
Генерация пароля
0
Прокомментировать...x
()
x