Фенікс могутній воскрес
Із попелу гидкого, сірого.
Піднявся знову до небес
Побачить світу білого.
Сонце спалило його,
На вершині пальми старої,
Звив там домівку, гніздо,
Не знаючи долі злої.
Крила розправив, взлетів
Против вітру, як завжди.
Всевишній йому повелів
Стійким бути, відважним.
Крила мов вітер стрімкі!
Гребінь квітчастий, барвистий!
А у ногах — земля. На спині такі
Кольори! Голос великопанський!
Фенікс могутній воскрес
Із попелу гидкого, сірого.
Піднявся знову до небес
Побачить світу білого.
Автор записи:
SV.Bogomaz27.10.2021
Пишу о том, как в этом мире красиво все без лишних слов))
Загрузка...
