Закрилися очі, не бачили муки…
До сонця знялася з землі…
Не хочу лишить навіть думки
В залитій сльозми труні.Застелена цвітом далека дорога.
До сонця із тьми! До небес!
Прошу і благаю за тебе я бога…
І твердо рука на ефес!О, люди, пригнічені страхом…
В очах тільки сум та журба!
А ти, як турботлива біла лелека
Даруєш життя із даля!Із неба спуститися будеш,
Щоб бути зі мною завжди…
Тебе не забуду і знаю любиш
Приймати любові дари.
Автор записи:
SV.Bogomaz17.6.2023
Пишу о том, как в этом мире красиво все без лишних слов))
Загрузка...
Красиво! ❤
Чудовий і зворушливий вірш на рідній мові. Дякую від усього серця! 😍