Ти лежиш на одрі,
А я навколішки пропадаю.
Весна уже на дворі
І я тебе благаю.
Залишись хоч на літо,
Зачекай вмирати.
Будуть трави, будуть квіти,
Будем вибирати.
Походем по травиці,
По росі раденько.
Скупаємось у річці,
І на обід скоренько.
Та ти лиш усміхнувся,
Довгесенько зітхнувши.
Солодко потягнувся,
Тихесенько заснувши.
О Боже мій, о небо!
Серденько зайшлося.
І зрозумів, не треба,
Бо все уже збилося.
Та смуток як, прожити,
Як перенести пам ять,
Як біль в душі згасити,
Песеку мій славний.
2015
Автор записи:
krivulina.yulya26.4.2020
Загрузка...
