Все думу думаю
Вірші складаю.
В чужому краю
Все ж не знаю…
Чи з богом я,
А чи одна?
У стороні чужій
По каплі тій малій…
Збираємо цей клад
Все молимося над…
Чужі, чужі слова!
А рідна мова ще жива.
І медом на устах вона,
І колосом пшениці…
Та чистая вода!
Напитися б водиці…
Та доля занесла
Із-під рідного крила.
(…)
Слова летять у вічність…
Завжди зі мною… молоді…
Як батько й ненька!
Як ти, земля моя рідненька!
Автор записи:
SV.Bogomaz18.3.2023
Пишу о том, как в этом мире красиво все без лишних слов))
Дуже проникливо і щиро! ❤