«Настало врем’я, врем’я люте,
Для неї тяжкая мінута».
Земелька нам як рідна мати,
Хіба не сором продавати.
До неї всі так тягнуть руки,
Американські заздрять очі.
А що залишим ми онукам,
Борги чи що-небудь хороше?
Молімось ми за Україну,
За мир і за «Сім’ю велику»,
За землю нашу, хто загинув,
Проливши кров за Україну.
Молімось ми.
© Автор: Валентина Дуйловская
Загрузка...
